NR0667622 Дар Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Бібліографія: сторінки 185-218 (361 назва), бібліографія в додатках

Покажчик імен та назв: сторінки 219-233

Передмова.....5
Розділ І. Поетика риторичної белетристики доби Бароко.....10
1.1. Біблія - джерело духовності української літератури в добу Бароко.....10
1.2. Українське літературне бароко як явище загальноєвро-пейське та національно-самобутнє.....19
Розділ II. Морально-етичні та навчально-етичні діалоги бароково-просвітницького напряму.....35
2.1. Висвітлення проблеми самопізнання людини Григорієм Сковородою в діалогах «Наркісс: Разглагол о том: узнай себе», «Симфоніа, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе».....35
2.2. «Сродная» праця як «український феномен».....40
2.3. Просвітницька поетика притч Григорія Сковороди.....44
2.4. Погляди Григорія Сковороди на протиріччя людського життя(«Бесіда, нареченная двое, о том, что блаженным быть легко»,«Беседа 1-я, нареченная Observatorium (СЮН)», «Бесіда 2-я, нареченная Observatorium Specula (еврейски - Сіон)», «Кольцо», «Брань архистратига Михаила со Сатаною о сем: легко быть благим»).....51
2.5. Щастя - найнеобхідніша й найпростіша річ у житті людини («Діалог, или разглагол о древнем мірі», «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни [Разговор дружескій о душевном мирі]», «Кольцо», «Пря бісу со Варсавою».....59
2.6. Узагальнення поглядів письменника на життя і призна - чення людини в цьому світі у творі «Діалог. Имя ему - Потоп зміин».....63
2.7. Поетика змісту діалогів.....67
2.8. Етимологія імені в прозі Григорія Сковороди.....81
2.9. Поетика форми діалогів.....91
Розділ III. Змістовно-художні особливості трактатів.....120
3.1. Спрямовування Григорієм Сковородою етичних християнських засад на сучасний йому стан суспільства.....120
3.2. Морально-повчальне значення алегоричного тлумачення Біблії у творах «Убуждшеся видЪша славу его», «Книжечка о чтеніи священнаго писанія, нареченна
Жена Лотова».....124
3.3. Сковородинівська концепція «істинної людини» в трактатах «Да лобжет мя от лобзаній уст своих!», «Начальная дверь ко христіанскому добронравію».....132
3.4. Кордоцентрична система Григорія Сковороди як складова української ментальності .....141
3.5. Символічність барокової літератури та творів письменника.....147
3.6. Поетика змісту трактатів.....158
3.7. Поетика форми творів.....166
Висновки.....178
Список використаної літератури.....185
Покажчик імен та назв.....219
Додатки (навчально-методичні рекомендації з давньої української літератури).....234

У монографії проаналізовано художній рівень прозової спадщини Григорія Сковороди, її джерела та вплив на подальший український літературний процес. Через дослідження глибини текстової палітри, змісту та форми творів, системи образів тощо зроблено спробу всебічного розгляду поетики прози нашого письменника як органічної складової давньої національної та європейської літератур.
Для літературознавців, аспірантів, учителів-словесників, студентів-філологів, які цікавляться проблемами медієвістики.