Вступ.....5
Розділ 1. Людина в координатах зародження, злету і кризи модерну: український контекст......9
1.1. Модерністський проект Людини і культури.....10
1.2. Антропологія українського націєтворення....23
1.3. Малоросійство та москвофільство: українська людина пограниччя.....42
1.4. Життя і творчість Тараса Шевченка як ключ до антропологічного коду українців....61
1.5. Людина в умовах політизації українського руху та національної ідеї на Наддніпрянщині та Галичині....79
1.6. Модерн в українській освіті, літературі та мистецтві....95
Розділ 2. Антропологія української культури на переломі: від модерну до модернізму....110
2.1. Антропологія модернізму: сутність та ідеологія....111
2.2. Революційний тероризм та анархізм як антропокультурні чинники нової епохи....121
2.3. Людина в координатах націоналізму...149
2.4. Дискурс модернізму в українській літературі та мистецтві....162
Розділ 3. Антропологічно-політологічний погляд на Україну доби воєн і революцій....180
3.1. Перша світова війна як культурна і ментальна травма української людини....181
3.2. Людина в Українській революції як головний соціокультурний і політичний фактор відродження національної державності....204
3.3. Людинознавче осмислення Акту Соборності України....235
3.4. На шляху до цивілізаційної ідентифікації українців Сходу і Заходу.....254
3.5. Літературно-мистецький образ людини на тлі «війни та революції»....274
Розділ 4. Політична та культурна експансія більшовицького тоталітаризму в Україну як чинник антропологічної кризи.....288
4.1. Український контекст насадження антропології совєтського імперіалізму у форматі російськовладної традиції....289
4.2. Антропологія сталінських репресій і голодоморів в Україні....307
4.3. Тоталітарна культура і українська людина в ній...319
4.4. Повсякденна української людини в роки Другої світової війни і повоєнних лихоліть...343
4.5. Людський вимір хрущовської «відлиги» і горбачовської «перебудови»....362
4.6. Антропологічні наслідки денаціоналізації українського суспільства....381
Розділ 5. Антропологічний поворот в умовах
утвердження незалежності України, сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів...393
5.1. Людський фактор відновлення державної незалежності України.... 394
5.2. Цивілізаційні зміни на пострадянському просторі і декомунізація суспільства...412
5.3. Українська особистість і постсовковий синдром....425
5.4. Антропологія влади і соціокультурного простору.....442
5.5. Людина в інтер’єрі постмодерну та соціокультурної кризи...460
5.6. Антропологічні контури Революції Гідності та її уроки .....473
5.7. Вибори шостого Президента України та нового парламенту як дзеркало постмодерну.....485
5.8. «Віднесені вітром»: українська людина на чужині...502
Підсумкові висновки...522
Summary.....533

З’ясовуються історичні, теоретичні та методологічні засади наукового пізнання антропологічного коду української культури і цивілізації, їх самобутності і загадковості, в епіцентрі яких перебуває Людина як унікальна і найвища цінність. Розкривається його сутність як сукупність образів, засобів біологічного і соціокультурного характеру, пов ’язаних з певним комплексом стереотипів свідомості окремоїлюдини або групи людей, які виражаються в архетипах, менталітеті, інтелектуальному, моральному і матеріальному житті, в політичній і соціальній організації суспільства, його культурі та цивілізації, транзитному характері і здатності успадковуватися. Аналізується зміст і функції антропологічного коду культури та цивілізації на різних етапах історії України - від найдавніших часів до сучасності як системи значень і типів мислення людини, її психології і менталітету, способів сприйняття нею цінностей, інтелектуального і емоційного розуміння світу, певної культури та цивілізації. Стрижнем антропологічного коду культури виступає людина, а антропологічного коду цивілізації- суспільство.
Спростовуються різного роду теорії втрати ціннісно-смислової форми буття людини в умовах глобалізації сучасного світу, парадигма «руского міра», коду так званої «общеруской» культури, канонічної території, цивілізації, спільного коріння, генетичного і культурного розвитку українського і російського народів. Видання розраховане на науковців і викладачів історії, філософії, культурології, політології, етнології, учителів, аспірантів і студентів, широке коло осіб, які цікавляться антропологічним осмисленням української культури і цивілізації.