Містить дарчий напис автора

NR0664463 Дар Черепанової С.

Містить покажчик

Передне слово.....3

Методологія-мета-завдання курсу.....5

Лекції. Практикум....14

Лекція 1. Філософія освіти. Пропедевтичні зауваги. Філософські ідеї та

освіта: історичні імплікації. Поворот до філософії освіти.....14

Практикум 1. Семінар-колоквіум. Філософські ідеї в освітній проекції: Давній Схід - Давня Греція. Конфуцій “Вислови”. “Ідзін/Книга змін”.

Лао Цзи “Даодецзін”. Відмінності: філософ - мудрець (Схід) - концепт “друга” (грецька філософія). “Книга Екклесіаст”. Платон. “Притча про печеру”....27

Лекція 2. Філософія освіти у площині становлення. Інституціоналізація філософії освіти. Основні напрями (форми). США. Велика Британія. Австралазія. Україна. Філософія освіти: дискусії про статус. Об’єкт, предметне поле, функції філософії освіти. Основні функції філософії

освіти.....37

Практикум 2. Семінар-колоквіум. Світоглядний та методологічний плюралізм філософії освіти. Філософсько-освітні пошуки і сучасність. Джон Д’юї (США). “Філософія для дітей” (М.Ліпман. США). Методологічні підходи. Західна філософія освіти: пріоритетні розвідки. Україна.....50

Лекція 3. Філософія освіти. Постнекласика і наука. Виклики синергетики. Поняття “відкриті системи”. Наукові школи синергетики.

Синергетика. Світобачення. Самоорганізація.....61

Практикум 3. Ссмічар-колоквіум. Синергетика: проблемне поле філософії освіти ті педагогіки. Синергетика-філософія освіти-педагогічна діяльність. “Пробуджуюче навчання”: синергетичні основи...70
Лекція 4. Концептуалізація філософії освіти як фундаментальна наукова проблема. Філософія освіти в контексті нового знання.

До питання фундаменталізації філософії освіти: базисні буттєво-ціннісні концепти та цілепокладання. Філософсько-освітні трансформації

в Україні: праксеологічно-випереджальний аспект....77

Практикум 4. Круглий стіп-дискусія. Суб’єкт культури - стратегічно-цільовий вектор філософії освіти. Культуротворчість. Самореалізація педагога як суб’єкта культури. Науковий етос: персоніфікація суб’єкта дослідника. Доброчесність і феномен Сократа......97
Лекція 5. Філософія освіти. Феномен художнього. Духовно-практичне освоєння світу. Художній образ: онтологія, антропологія, гносеологія,

семіотика. Синергетика і мистецтво: спроби концептуалізації....108

Практикум 5. Круглий стіп-конференція. Українське мистецтво і європейський/світовий полікультурний процес.

Секція 1. Художня творчість палеолітичної людини: теоретичний аспект. Мистецькі здобутки світового значення на українських теренах.

Секція 2. Християнізація Русі-України і мистецтво.

Секція 3. Методологічні основи розвитку художніх стилів. Модерн. Європа-Україна.....120
Лекція 6. Стиль мислення: узагальнюючий концепт філософії освіти. Знання - мислення - науковий метод. Методологічна свідомість:

філософсько-світоглядний аспект.......157

Практикум 6. Семінар-колоквіум. Філософія освіти: сучасне наукове мислення. Нелінійне мислення: синергетичні основи. Складнісне мислення. Принципи пізнання складного. Системний підхід.

Системне мислення...169
Лекція 7. Філософія освіти. Компаративістичний дискурс. Філософія освіти в координатах культури. Традиціоналізм (Схід) - техногенність

(Захід). Методологічні принципи міжцивілізаційної взаємодії...174

Практикум 7. Круглий стіл-дискусія. Філософія освіти - світовідношення - тип культури. Схід-Захід. Категорія “осьовий час”, Специфіка світовідношення. Проект “Діти Авраама” (Швеція). Автокомунікація і культура....184
Лекція 8. Суперечності філософії освіти як об’єкт наукового аналізу.

Діалектичний та синергетичний підходи. Digital виклики...189

Практикум 8. Круглий стіп-дискусія. Філософія освіти. Простір свободи....203

Питання для самоконтролю (іспит)....206

Філософія освіти. Інтерактивні практики....209

Рекомендовані джерела. Штудіювання....214

Використані джерела....284

Покажчик імен....294

Методологію пропонованого видання визначають філософсько-антропологічний, онтологічний, аксіологічний, гуманістичний, полікультурний, компаративістичний, герменевтичний, екзистенціальний, праксеологічний підходи за пріоритетів постнекласичного. Проблемно-пізнавальні студії орієнтують суб’єктів учіння на духовно-інтелектуальну активність, осмислення сучасних науково-освітніх трансформацій засобами філософської рефлексії (саморефлексії), самоорганізації, креативного опрацювання лекцій, практичних занять (семінар-колоквіум, круглий стіл-дискусія, круглий стіп-конференція), рекомендованих джерел (навчальні, додаткові, інформаційний ресурс); виконання/презентації індивідуального есе; самоконтролю (самоперевірка знань).
Для магістрантів та аспірантів (доктори філософії) педагогічних спеціальностей, викладачів.